від «боярин» (письмово цей термін передавався як «болярин», у множині – «боляри») – член вищого суспільного стану на території України протягом 10–17 століть, звідси Болярка – поселення, яке належало боярину; в Україні п'ять населених пунктів носять назву Болярка і всі вони знаходяться на території Житомирської області.