Позитивне та затишне місто-музей, яке разом з околицями становить єдиний комплекс під назвою Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав». Серед його 25 музейних закладів найбільш відомим є Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, розташований під відкритим небом (за міжнародною термінологією – скансен). У таких місцях – особлива арура. Тут неначе спинився час. І запрошує тебе на гостину: чи торкнутися скіфських кам'яних баб, вік яких вимірюється століттями, чи присісти на мить у хатині позаминулого сторіччя, яка огортає чебрецево-материнково-полиновим духом, чи просто прогулятися поміж дерев.

На території сканесену навіть банальне весілля набуває дивовижного виміру. Не стандартного: фата – обручки – рагс – ресторан – фото сесія біля пам'ятнику, – а по-справжньому старовинного, народного: із веселими сватами, дружками, де наречений ще має постаратися, аби викупити молоду. Кожен етап дійства, нехай і коротенький, супроводжується спеціальними піснями. І звучать при цьому не звичні для усіх, широко розтиражовані «Ой зелене жито...» чи «Горіла сосна палала...», а особливі – для нареченої, нареченого, батьків, сватів: «Загрібай мати жар, жар, бо буде дочки жаль-жаль...»

У Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини – як зачарованому колі минулого: емоції, природа, співи і одяг – усе аж бринить минувшиною і теплом. Й не полишає байдужим нікого, зачіпає найтонші струни душі. В кожній садибі і хатині – розмаїття вишиванок, квітів, господарського реманенту, рушників, вишитих у ХІХ столітті народними майстринями. Окрім виробів народних майстринь, музей пропонує ознайомитися із укладом життя та побутом представників різних верств населення, які виділені в окремі міні-музеї на території скансену: хліба, бджолярства, народного сухопутного транспорту, знахарки та ні. Особливе місце на території музею займає справжня козацька залога, яка немовби оберігає скансен – чи то від непроханих гостей, чи то від недоброго ока...

Село відоме насамперед завдяки Національному музею-меморіальному комплексу «Букринський плацдарм», розташованому на кручі над Канівським водосховищем. Сюди також їдуть за краєвидами та спокоєм, відпочинком від великого міста. Наприклад, у садибу зеленого туризму «Звенигород» – надзвичайно затишне та комфортне місце. Вона розташована на дніпровських пагорбах, потопає у розкішній зелені, сюди не долинає гул великих автомобільних трас, і садиба «Звенигород» – аж дзвенить від тиші та спокою, здається острівцем релаксу серед шаленого моря під назвою «ХХІ століття».

«Звенигород» – це ще й цікава архітектура обійстя, ошатні та охайні готельні номери, а також – гідна конкуренція заморським кухням, національні страви. Справжнє почуття національного кулінарного патріотизму охоплює душу і тішить смак, коли господиня подає до столу вареники та млинці, приготовлені за унікальним рецептами.

Для шанувальників українського слова «Звенигород» має сюрприз – погруддя Олеся Бердника, відомого українського письменника-фантаста, виявляється господар товаришував із ним.

Богуслав

Ще одне літописне місто Київщини. З історію Богуслава та Богуславського району можна детальніше ознайомитися у місцевих музеях (див. довідку про місто). Окремої згадки заслуговує легендарна народна героїня Маруся Богуславка, якій тут споруджено пам'ятник.

Богуславщина славиться також як край зеленого туризму, адже її територією протікає мальовнича річка Рось, тому є всі умови для активного відпочинку на воді: і піщані пляжі, і сплави на катамаранах чи надувних плотах. Береги Росі – «всіяні» різноманітними місцями відпочинку, зокрема, туристи можуть зупинитися на туристичній базі «Сонячний гай» (село Дибенці) або у дитячому оздоровлому таборі санаторного типу «Чайка» (село Чайки).

Великий промисловий центр Київської області і водночас – місто із древньою атмосферою. Перша згадка про нього датована ще часами Київської Русі, а саме – 1032 роком. Засновник міста – Ярослав Мудрий – наказав побудував на південних кордонах свої держави форпост і дав йому своє хрестильне ім'я – Юр'їв (Білою Церквою місто іменується з ХІV століття). Про колишню славу Білої Церкви нагадують численні історико-архітектурні пам'ятки (див. довідку про місто). Окраса міста – дендропарк «Олександрія», в якому природній рельєф, зелені насадження, скульптури, доріжки та клумби створюють дивовижну атмосферу відпочинку та єднання із природою.

У Білій Церкві до історії ставляться із повагою, в місті діють історичні клуби та об'єднання, які вивчають минуле, наприклад, члени військово-історичного клубу «Хрестоносці» реконструюють традиції тевтонського ордену ХІІІ – ХV ст. (щоправда, цей вибір не зовсім зрозумілий з логічно-історичного погляду та української історії).

За словами голови Київської обласної держадміністрації Анатолія Присяжнюка, на найближчий час у регіоні запланована низка заходів, приурочених до «Євро-2012», які спрямовані на покращення інфраструктури Київщини, залучення вітчизняних та іноземних інвестиції та збільшенню кількості туристів, у тому числі іноземних. Серед запланованих нововведень: етап чемпіонату світу із автомобільних перегонів «Формула 1», скейт-парк для молоді, меморіал першим канонізованим східнослов'янським святим – Борису та Глібу (все – у Вишгороді); вкладаються кошти у розвиток Центру культури та історії Давньої Русі «Парк Київська Русь» (с. Копачів, Обухівський район); має відкритися парк у місті Буча, а у Ірпіні – стадіон на 10 000 місць та культурний центр на 2 000 місць тощо.

Особлива увага спрямовується на інфраструктуру туристичних міст. Так, міський голова Переяслава-Хмельницького Олександр Шкіра поставив за мету «оголосити про Переяслав по всій Україні та українській діаспорі». Планується залучення інвестицій для спорудження готелів, запланована організація водних прогулянок Дніпром (Канівське водосховище) та розробляються плани про створення власного дендропарку. Актуальним є і питання дослідження підземних ходів під містом Переяславом. А у Богуславі, наприклад, основний акцент – на розвиток зеленому туризму, вже до кінця цього року заплановане відкриття 4-зіркового готелю.

«Автотурист» висловлює подяку за організацію поїздки Київській обласній туристичній агенції та її директору Сергію Васильонку особисто, а також Асоціації журналістів «Туристичний прес-клуб України», СК «УНІКА» та оператору вигідного роумінгу TravelSIM.