Ця пам’ятка українського писемного слова датується серединою 16 століття, – саме у цей час на замовлення княгині Заславської розпочав роботу над перекладом і частковим оформленням Євангелія Михайло Василієвич із Сянока (нині – у складі Підкарпатського воєводства, Польща). Тільки 2011 року було з’ясовано, хто створив чудові мініатюри, якими було оздоблено Книгу, – майстер Федуск із Самбора (Львівщина). Праця над Євангелієм тривала п’ять років: вона була розпочата 15 серпня 1556 року у Свято-Троїцькому монастирі у містечку Заслав (нині – Ізяслав Хмельницької області), завершено цей вікопомний труд – 29 серпня 1561 року у чоловічому монастирі, що знаходився у селі Пересопниця нинішнього Рівненського району Рівненської області, яке й дало назву цьому рукописному шедевру середньовіччя.
Писалася Книга на пергаменті, хоча в цей час активно починає розвиватися книгодрукування на папері. Чорним чорнилом та циноброю (червоною фарбою) Михайло Василієвич виводив: «А іже єсть прекладана із язика болгарського на мову руськую, то для ліпшого вирозумленя люду християнського посполитого…» – пояснюючи читачам Пересопницького Євангелія, що ставить перед собою особливу мету: донести слово Боже до народу його ж мовою. У підсумку вийшла винятково українська книга, написана із використанням народнорозмовних і книжних елементів української літературно-писемної мови 16 століття. Будова речення, закінчення слів, чергування звуків, використані фонеми – усе тут питомо українське і не змінилося навіть упродовж 450 років. Саме цю дату святкувала у серпні 2011 року Рівненщина та уся Україна.
Загалом вшанування Пересопницького Євангелія було започатковане 1989 року, коли із ініціативи місцевого письменника Євгена Шморгуна у селі було відкрито пам’ятний знак на честь Книги. Згодом було вирішено створити Культурно-археологічний комплекс «Пересопниця», який би не тільки розповідав про історію писемної пам’ятки, але й про славні сторінки минулого місцевості, де народжувалось Євангеліє, взагалі. Адже Пересопниця, яка зараз, скажімо відверто, не процвітає (віддалене від великих трас село нараховує заледве 140 жителів) згадується у літописах під 1149 роком як одне із важливих міст Київської Русі, центр удільного князівства (всього у Київському та Галицько-Волинському літописах зафіксовано 18 згадок про Пересопницю).
Передбачалося, що це буде цілісний культурно-археологічний центр, в якому розміститься Музей Пересопницького Євангелія, муляжі фрагменту укріплення городища, садиби 12 століття, Свято-Миколаївської церкви початку ХІІІ століття, кам’яний хрест та залишки середньовічного поховання. Згодом до цих об’єктів було додано ярмарковий майдан та сцену.
Урочисте відкриття комплексу у Пересопниці відбулося за участі Президента України Віктора Януковича 29 серпня 2011 року. Було презентовано пішохідний туристичний маршрут, проводились «Пересопницькі читання», на яких виступали із доповідями науковці, демонструвались документальні фільми. Відбувся гала-концерт фестивалю духовної музики «Блага вість Пересопниці», відкрилась виставка «Історія міста Пересопниця від найдавніших часів до середини 13 століття», «Історія Першокниги» та «Військове спорядження часів Київської Русі». Крім того, святкові заходи були доповнені майстер-класами із ковальства, гончарства, ткацтва, лозоплетіння, соломоплетіння тощо. А ще гості свята на честь 450-ліття Пересопницького Євангелія змогли скуштувати місцеві страви, які були приготовлені у рамках фестивалю поліської кухні «Кулінарна спадщина». Прикметно, що Рівненщина – єдина з-поміж регіонів України є повноправним членом Європейської мережі Кулінарної спадщини. Такий фестиваль планується проводити постійно, щоб не втрачалися традиції поліської кулінарної майстерності та формувалися нові.
© «Автотурист», серпень 2011
